anton1985.okis.ru

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 4 лютого 2005 року N 2424-IV, ОВУ, 2005 р., N 8, ст. 432,

від 3 березня 2005 року N 2452-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 652,

від 3 березня 2005 року N 2454-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 654,

від 25 березня 2005 року N 2505-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 662,

від 16 червня 2005 року N 2664-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1689,

від 16 червня 2005 року N 2668-IV, ОВУ, 2005 р., N 27, ст. 1537,

від 23 червня 2005 року N 2705-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1691,

від 6 липня 2005 року N 2738-IV, ОВУ, 2005 р., N 30, ст. 1773,

від 1 грудня 2005 року N 3164-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3246,

від 15 грудня 2005 року N 3201-IV, ОВУ, 2006 р., N 1, ст. 6,

від 15 грудня 2005 року N 3202-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3249,

від 15 грудня 2005 року N 3205-IV, ОВУ, 2006 р., N 10, ст. 597,

від 23 лютого 2006 року N 3480-IV, ОВУ, 2006 р., N 13, ст. 857,

від 15 березня 2006 року N 3528-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1065,

від 15 березня 2006 року N 3541-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1066,

від 14 вересня 2006 року N 133-V, ОВУ, 2006 р., N 40, ст. 2656,

від 16 листопада 2006 року N 358-V, ОВУ, 2006 р., N 49, ст. 3241,

від 1 грудня 2006 року N 424-V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 1,

від 15 грудня 2006 року N 483-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476,

від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276,

від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ, 2008 р., N 81, ст. 2727,

від 18 вересня 2008 року N 523-VI, ОВУ, 2008 р., N 76, ст. 2547,

від 31 жовтня 2008 року N 639-VI, ОВУ, 2008 р., N 84, ст. 2809

 

(зміни, внесені Законом України від 31 жовтня 2008 року N 639-VI,

діяли до 1 січня 2011 року),

від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10,

від 5 березня 2009 року N 1070-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 778,

від 11 червня 2009 року N 1509-VI, ОВУ, 2009 р., N 51, ст. 1725,

від 24 липня 2009 року N 1617-VI, ОВУ, 2009 р., N 59, ст. 2065,

 

від 21 січня 2010 року N 1837-VI, ОВУ, 2010 р., N 9, ст. 425,

від 11 лютого 2010 року N 1873-VI, ОВУ, 2010 р., N 13, ст. 600,

від 1 червня 2010 року N 2289-VI, ОВУ, 2010 р., N 49, ст. 1603

(зміни, внесені Законом України від 1 червня 2010 року N 2289-VI,

вводяться в дію з 31 липня 2010 року),

від 6 липня 2010 року N 2435-VI, ОВУ, 2010 р., N 57, ст. 1940,

від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048,

від 9 вересня 2010 року N 2510-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2718,

від 9 вересня 2010 року N 2522-VI, ОВУ, 2010 р., N 76, ст. 2689,

від 7 жовтня 2010 року N 2592-VI, ОВУ, 2010 р., N 79, ст. 2793,

від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, ОВУ, 2010 р., N 92, ст. 3249,

від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165,

від 21 квітня 2011 року N 3262-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1577,

від 21 квітня 2011 року N 3263-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1578,

від 21 квітня 2011 року N 3269-VI, ОВУ, 2011 р., N 39, ст. 1582,

від 12 травня 2011 року N 3322-VI, ОВУ, 2011 р., N 45, ст. 1821,

від 19 травня 2011 року N 3384-VI, ОВУ, 2011 р., N 46, ст. 1880,

від 16 червня 2011 року N 3531-VI, ОВУ, 2011 р., N 53, ст. 2091,

від 5 липня 2011 року N 3569-VI, ОВУ, 2011 р., N 59, ст. 2340,

від 7 липня 2011 року N 3610-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2404,

від 8 липня 2011 року N 3686-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2408,

від 8 вересня 2011 року N 3713-VI, ОВУ, 2011 р., N 77, ст. 2839,

від 22 грудня 2011 року N 4220-VI, ОВУ, 2012 р., N 5, ст. 165,

від 13 березня 2012 року N 4498-VI,

від 22 березня 2012 року N 4618-VI

 

(З 19 січня 2013 рокудо цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI)

(У тексті Кодексу слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

(У тексті Кодексу слова "народне господарство" в усіх відмінках замінено словом "економіка" у відповідному відмінку згідно із Законом України від 13 березня 2012 року N 4498-VI)

Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. 

РОЗДІЛ I

ОСНОВНІ ЗАСАДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ГЛАВА 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Стаття 1. Предмет регулювання

 1. Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

 Стаття 2. Учасники відносин у сфері господарювання

 1. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

 Стаття 3. Господарська діяльність та господарські відносини

 1. Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

2. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

3. Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.

4. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

5. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

6. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

7. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

 Стаття 4. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин

 1. Не є предметом регулювання цього Кодексу:

майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;

земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;

трудові відносини;

фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;

адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

2. Особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

3. До господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

 Стаття 5. Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання

 1. Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

2. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.

3. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

 Стаття 6. Загальні принципи господарювання

 1. Загальними принципами господарювання в Україні є:

забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

захист національного товаровиробника;

заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

 Стаття 7. Нормативно-правове регулювання господарської діяльності

 1. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.